У Дніпрі апеляція підтвердила 15 років тюрми за диверсію на залізниці та дані про ППО
Апеляційний суд залишив чинним вирок у 15 років тюрми жителю Дніпра за диверсію на залізничній станції та передачу РФ даних про радари ППО.
Апеляційний суд залишив без змін вирок жителю Дніпра, якого засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду та здійснення диверсії на залізничній станції міста.
Про це повідомили в Дніпропетровській обласній прокуратурі 12 жовтня 2026 року. Прокурори повністю відстояли в апеляційній інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо призначеного покарання.
Передача даних про протиповітряну оборону та підпал обладнання
Сторона обвинувачення довела в суді, що у 2024 році чоловік погодився співпрацювати з представниками спецслужб РФ. За грошову винагороду він передав російським кураторам відеозапис із місцем розташування радіолокаційних засобів одного з підрозділів протиповітряної оборони на території Дніпровського району.
Згодом засуджений отримав від представників спецслужб держави-агресора наступне завдання. Виконуючи цю вказівку, житель Дніпра прибув на одну із залізничних станцій міста та здійснив підпал релейної шафи.
Як повідомили в інформаційній службі «Дніпро ТБ», унаслідок виниклої пожежі було пошкоджено кабельне обладнання залізниці. Це спричинило тимчасові перебої в належній роботі інфраструктури залізничного сполучення.
Сам процес підпалу шафи чоловік зафіксував на відео за допомогою власного телефона. Цей запис він відправив представнику спецслужб РФ, щоб підтвердити виконання дорученого завдання та отримати обіцяну оплату.
За даними Дніпропетровської обласної прокуратури, для переказу коштів засуджений використовував банківські картки знайомих. Їм він говорив, що ці надходження є заробітною платою за нібито виконану дистанційну роботу.
Затримання, вилучені речові докази та судовий вирок
Правоохоронці затримали підозрюваного в жовтні 2024 року. Під час проведення обшуків за місцем його постійного проживання слідчі виявили та вилучили комп’ютерну техніку й мобільні телефони. У пристроях містилися прямі докази співпраці на користь РФ.
Дії засудженого кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України: частиною 2 статті 111 (державна зрада в умовах воєнного стану) та частиною 3 статті 113 (диверсія, вчинена в умовах воєнного стану). Під час судового процесу чоловік своєї провини не визнав.
У липні 2026 року суд першої інстанції визнав обвинуваченого винним за всіма пунктами та призначив йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна. Захисники намагалися оскаржити це рішення в апеляційному суді, однак суд підтримав позицію прокурорів і залишив ухвалений вирок без жодних змін.
